Выборка по метке: "Историческая проза". Страница 82

У гостросюжетному романі вперше в українській літературі на документальній основі відтворено трагічні сторінки Західно-Української Народної Республіки — ЗУНР, Галицької Армії, історію злуки УНР і ЗУНР, її наслідки.

Докладно показано, як у Парижі, на Мирній конференції, Рада чотирьох торгувала Україною. Серед реальних персонажів — диктатор ЗУНР Петрушевич, Головний отаман УНР Петлюра, президент США Вільсон, представники Антанти Клемансо, Ллойд-Джордж та інші. Автор широко використав невідомі досі читацькому загалу архівні матеріали.

В основі нового роману Галини Пагутяк — найзагадковішої і наймістичнішої сучасної української письменниці — химерна доля українського гуманіста поч. XVII cт., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак лише власне. Це не біографія, а лиш іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні чоловіка, що втратив не менше, ніж здобув. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.

1907 рік. У Російській імперії — конституційний переворот. Влада широким фронтом наступає на громадянські права та свободи людей. У відповідь звучать постріли та летять саморобні бомби. Київ тих часів стає ареною бойових дій. Тут, немов гриби, виростають бойові організації, чиї дії вже не підпорядковані єдиному центру.

Андрій Волох, молодий українець, вигнаний з університету за участь у протестах, теж бере до рук зброю. Тепер він — Полтава. І його подальша доля тісно переплітається з радикальним ватажком бойовиків Залізняком, професійним терористом Штерном, жандармським ротмістром Підвисоцьким та Фаїною — вдовою страченого революціонера, котра прагне помсти. Але чи в повній мірі прийнятні ідеї тотального терору для таких, як Полтава? Тим більше якщо терор — зброя не лише бойовиків, а й влади, яка з ними бореться…

Давня Русь, початок XІ ст. До стольного града Києва з далекої Тмутаракані вирушають найкращі воїни з дружини князя Мстислава, його найвідданіші бояри. Їх мало, але місія їхня велика: уголос заявити про його права на землю чернігівську й потай з’ясувати, хто віддав наказ убити двох його рідних братів. Шлях послів, на якому поляже не один мужній лицар, стелеться через пихатих варягів і підступних печенігів. Ласкаво просимо до небезпечного світу слов’янського Середньовіччя, де платять кров’ю за кров і заради влади йдуть на страшні злочини!

Роман «Хрест» – перший літературний твір знаного політика, дипломата та вченого Василя Базіва. За задумом автора, ця книга має стати першою з епічної, художньо-філософської трилогії, у якій на українському історичному матеріалі вершиться прощання людства із тим способом буття, яким люди жили дотепер протягом тисячоліть.

Василь Базів – один з організаторів національно-визвольних процесів 1989-1991 років. Працював у керівництві регіональних та центральних органів державної влади, очолював Генеральне консульство України у Канаді. Має найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Професор глобалістики Міжнародного університету «Україна».

«Она была мечтой поэта… подайте ж милостыню ей», – поется в старинном романсе. По сути, это и есть краткое резюме прелестного романа Мориса Дрюона «Сладострастие бытия», где образ главной героини, графини Лукреции Санциани, навеян реальной женщиной – маркизой Луизой Казати, красавицей, много лет повергавшей в трепет всю Европу. В романе это эксцентричная, почти отрешенная от действительности пожилая дама, для которой сладострастие бытия, некогда пронизывавшее каждую секунду фантастической жизни, сменилось сладостными воспоминаниями, ставшими для нее единственной реальностью.

В настоящее издание также вошли сочные, яркие, полные выдумки рассказы М. Дрюона из сборников «Повелители просторов», «Счастье одних», «Несчастье других», созданные писателем в русле великой традиции французской новеллистики. Именно произведения малых форм предвосхитили литературный успех мастера.

У новій книзі Романа Іваничука розкрито історію того, що пережило покоління автора від 30-х років минулого століття під час польської та радянської окупацій, розказано про здобуття довгожданої Незалежності. Описано духовне й політичне життя маленького містечка Коломия. Герої твору – українці, що одружувалися чи «водилися» з поляками або з євреями. Книга просякнута коломийською колоритністю, цікава та оптимістична. Автор зобразив «живі» діалоги, правдиві ситуації, що дає змогу читачам дізнатися, «як то воно було тоді жити»…

Роман «Святослав» розповідає про життя великого князя, політичного діяча і воєначальника, що княжів наприкінці Х сторіччя в Києві. Образ Святослава формується на очах у читача, князя показано від юнацьких років до його трагічної загибелі, показано живою людиною зі своїми сумнівами, надіями, болем та любов’ю до ключниці Малуші, яка прийшла в князеві палати як рабиня та й залишилась на все життя рабинею. Автор, твір якого побудований на скупих літописних відомостях, різнобічно і захоплююче зображує події давноминулої епохи, даючи читачеві відчуття тих часів.

Роман "Мария" - о выдающейся украинской писательнице Марко Вовчок (Марии Александровне Маркович). Со страниц книги встает образ замечательной женщины шестидесятых годов XIX столетия, которая общалась с Шевченко, Герценом, Тургеневым, Добролюбовым, Писаревым.

Події «Заложної душі», першої з книжок однойменної трилогії, відбуваються в ті малозрозумілі для нас часи, коли «закінчилася Руїна», і до того роздроблена, але все ще багато в чому вільна Україна, «заспокоювалася» під сильною рукою московської влади. Січ зруйновано, але не всі козаки-запорожці ще помандрували за Дунай чи у «подаровану їм» Чорноморію. Ще ходять по Вкраїні перебенді-кобзарі, душі людські охороняючи, ще є в бордюгах характерники, які знають, як перемогти Мерця, який постав згідно пророцтву з Книги Низової. 
  В романі переплелися історія і трагічні долі героїв, реальність з містикою, таємничі події, перевтілення та явища, не підвладними розумінню та коротке і вічне козацьке кохання. Палають чорні згарища, несуться степом осідлані коні без вершників і ранок приносить розлуку після казкової ночі